Лише у лютому 2019-го в Україні запрацювало перше підприємство з виробництва вітчизняних сонячних панелей. На Вінниччині інвестували 5 млн євро, збудували завод на площі 6600 кв.метрів та налагодили потужність до 200 МВт. Як же працює підприємство зараз, та які плани має на майбутнє? 350.org Україна, Українська кліматична мережа разом з журналістами побували на виробництві під час прес-туру до Вінниці. Нижче розкриваємо всі секрети.

Секрети виробництва українських фотомодулів для сонячних станцій

Підприємство має кілька цехів. Перший цех деталізованого збирання – розпочинає “народження” нової панелі. Тут найсуворіші вимоги до технології і ручної роботи. Хоча, все виробництво максимально автоматизоване, починаючи від завантаження скла і до укладання в партії. На лініях використовують на 90 – 95 % автоматичні пристрої. Ручна праця – лише 5%. Робот бере по одній заготовці і кладе на транспортер. Після цього на поверхню скла накладається спеціальна термостійка плівка EVA. Вона у процесі ламінування стає повністю прозорою та склеює всі необхідні деталі між собою. Використовують спеціальне “загартоване” скло, що не нагрівається.  Його склад забезпечує максимальне поглинання сонячної радіації, щоб сонячні промені не відображалися від скла.  Ділянка контролю надважлива. Тут відбувається два тести, які проходять фотомодулі перед завершальним ламінуванням.

На зібрану електричну схему панелі подається струм, після чого  фотографують панель для виявлення недоліків. Зображення виводиться на монітор і оператор самостійно оглядає виріб. Зараз коефіцієнт браку на виробництві –  на 10 фотомодулів одна ячейка може бути з тріщиною. Підприємство публічно декларує: 0,03% від загальної кількості може бути бракованої продукції. Працівники відділу контролю повністю працюють окремо від інших цехів, аби уникнути “замилювання” ока.

Продуктивність, потужність та захист

Продуктивність пари роботів – за 1 хв  40 секунд формується повна заготовка із 72 елементів. Вся виробнича лінія заводу менше ніж за хвилину виготовляє одну повноцінну заготовку. За одну робочу зміну завод виробляє 620 одиниць готової продукції. За добу – приблизно 1300 панелей. Потужність виготовленого фотомодуля залежить від елементів у його складі. Максимальна потужність української панелі з Вінниці -390 Вт.Потужності кожної панелі можуть відрізнятися в залежності від потреб замовника. Перед ламінуванням на заготовку накладають кілька шарів захисту.

Нові робочі місця на виробництві

Процес виробництва безперервний. На заводі діє 12-ти годинна робоча зміна, у якій працює 40 осіб персоналу цехів + адміністрація з 15 осіб. Перепрацювання компенсовуються. Всього діє три зміни, та укомплектовують четверту. Тож 160 осіб місцевих жителів мають нові робочі місця. Основна вимога до нових працівників – технічна грамотність та “жива” зацікавленість до сфери. Всього іншого навчать досвічені колеги. Рівень освіти кандидатів – не основний критерій – каже директор заводу Kness PV – Олег Довбощук.

Технології

Розробка обладнання та технології передені з Китайського інституту сонячної енергетики, що за контрактом має навчити новий персонал володіти технологіями та освоїти процес. Основний постачальник комплектуючих – Китай. Чому саме так, адже панелі позиціонуються як українські?

“Китайські партнери пропонують великий асортимент, об’єктивні ціни та гарантію якості” – запевняє директор підприємства. “Паралельно шукаємо варіанти постачальників у інших країнах, та опрацьовуємо партнерство з українськими колегами. Наприклад, скло для панелей закуповуємо у Костянтинівці (Донецька область). Рамуючі елементи постачає сусіднє підприємство з Вінниці. У Черкасах  беремо флюс. Тож, основна перспектива – повністю українська продукція. Щиро сподіваємося, що держава буде підтримувати вітчизняне виробництво сонячних панелей, для зростання частки ВДЕ в країні”, – доповнює Довбощук.

Утилізація пошкоджених елементів

Одним із найпоширеніших питань до “чистих” технологій сонячної енергетики. “Ми позиціонуємо себе як екологічно відповідальне підприємство. Тому ретельно ставимося до екологічності всіх етапів виробництва. Термін експлуатації панелей – до 30 років, тож відходів поки не маємо. Але ми розробили паспорт фотоелектричної панелі як елементу, що належить до відходів. Зараз цей документ на погодженні у місцевій екологічній інспекції”, – розповідає еколог підприємства Валерій Король.

Адміністрація наголошує – відходи підприємства належатимуть до 4 класу небезпеки. (ред.:існує всього чотири класи небезпеки відходів. 1-ий клас – найнебезпечніший.). Всі відходи з підприємства – не утилізуються, а реалізуються як вторинна сировина – скло, алюміній, мідь.

Наостанок задаємо ключове питання: “ Чи планує керівництво підприємства для власних енергетичних потреб заводу використовувати енергію сонця?”

“Відділ внутрішніх інвестицій вже розробив такий проект, залишилась лише реалізація. Сподіваємося наш дах також генеруватиме енергію. Тобто постачатимемо накопичену енергію у загальну електро мережу і споживатимемо її у нічні зміни, коли сонця замало”,  – на завершення підсумовує керівник заводу.