24 травня школярі та студенти по всьому світу вийшли страйкувати за своє майбутнє. Молодь вимагає від політиків активної протидії глобальній зміні клімату. Українці, не можуть залишатися осторонь від світової проблеми і також приєдналися до протестів у Києві.

Паралельно кліматичні страйки відбулися у Львові, Миколаєві, Рівному Кривому Розі, Одесі, Бахмуті, Харкові, та Запоріжжі. Загалом акція охопила до 500 осіб активної молоді.

Страйк за клімат в Одесі. Фото: Marina Gudilina

Кияни виступили під Кабміном від імені всієї української молоді. Аби показати, що відбувається у політиці країн навколо кліматичної проблеми, учасники акції організували перформанс прямо під стінами КМУ. Символічно країни, чиї викиди парникових газів в атмосферу надзвичайно високі, (в тому числі й Україна) “смажили на вогні” планету й перекладати відповідальність за свої дії одне на одного.

Основне послання до чиновників – глобальне потепління – не вигадки, а реальний процес, зупинити який, за даними звіту міжнародної групи експертів зі зміни клімату (IPCC), можна лише до 2030 року.

Страйк за клімат в Києві. Фото: Andrii Kuzmenko

Активісти передали відкритий лист-звернення з вимогами від молоді України до Міністра екології та природних ресурсів.

У Києві до учасників акції з відкритою промовою вийшов Народний депутат України – Олексій Рябчин, та згодом відреагував Остап Семерак. Міністр наголосив, що у реалізації кліматичної політики країни важливу роль відіграє екологічна свідомість кожного українця та екологічна освіта. А Рябчин закликав підтримувати тих кандидатів до нової каденції ВРУ, які у своїх передвиборчих кампаніях мають чіткі плани протидіяти кліматичним змінам – розвивати відновлювану енергетику, вдосконалювати моніторинг та викиди парникових газів та сприяти адаптації міст до кліматичних аномалій.

Страйк за клімат в Києві. Фото: Andrii Kuzmenko

Але молодь не дослухала промови можновладців і скандувала “Досить говорити – треба це робити”.

З Кабміну кияни пройшли ходою до Міністерства енергетики та вугільної промисловості, де вимагали чистої енергетики для України.

Молодь висунула до влади наступні вимоги:

  • Визнання кліматичних змін однією з першочергових державних проблем. На думку організаторів страйків,  в українській політиці питання зміни клімату фактично ігнорується. Попри офіційні заяви Уряду та високі позиції в кліматичному рейтингу.
  • Впровадження пріоритетної та якісної кліматичної освіти. Вільний доступ до знань про кліматичні зміни має бути у всіх. Інформація про кліматичні зміни та екологічну ситуацію має розповсюджуватись у ЗМІ та у закладах освіти.
  • Скорочення викидів парникових газів. Україна підписала Паризьку угоду про скорочення викидів парникових газів, і українці вимагають дотримання цієї угоди. Новий Національний внесок країни до Угоди має вести до реального скорочення викидів СО2 та ін., а також відміну державних  дотацій у вугільній і атомній енергетиці;
  • Пріоритетний розвиток відновлювальних джерел енергії в країні. Аби Україна скоротила викиди парникових газів міжнародні угоди зобов’язують розвивати потужності відновлюваної енергетики у громадах, замість спалювання викопних джерел енергії;
  • Системність та відкритість екологічних експертиз у державі. Забезпечити відкриті безпідкупні та системні перевірками, що проводяться на регулярній основі.

Страйк за клімат в Києві. Фото: Andrii Kuzmenko

Акція відбулася вдруге в Україні в рамках міжнародної ініціативи “Fridays For Future” (FFF), охопила майже сотню країн та більш як 700 міст. Цю дату обрано не випадково, оскільки у цей період проходять вибори до Європейського парламенту. Молодь розглядає це, як можливість нагадати політикам Європи про кліматичну катастрофу.

Раніше, на екологічному форумі ПРООН «Кліматичні зміни в Україні: чи неминуча катастрофа?», Остап Семерак зазначив, що ознаки змін клімату є відчутними для України, і країна потребує амбітної кліматичної політики.

“Згідно зі звітами міжнародних гідрометеорологічних організацій, останні 4 роки є найспекотнішими за всю історію людства. А дослідження Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) про наслідки потепління всього на 1,5 градусів, демонструє, що країни потребують глобальних і термінових рішень в енергетиці, транспорті, промисловій індустрії, містобудівництві. Нам треба зменшити викиди парникових газів в атмосфері на 45 % до 2030 року, у порівнянні з їх концентрацією у 2010-му. А до 2050-го – звести їх кількість до нуля. Зараз така ціль видається нереальною. Проте до цього варто прагнути й поступово приймати кліматичні рішення” – наголосив Міністр.

Натхненницею руху Fridays For Future стала 16-річна школярка Грета Тунберг, яка з серпня минулого року кожної п’ятниці пікетує шведський парламент. . Норвезькі законотворці вже номінували дівчину на Нобелівську Премію Миру. Журнал Time визнав Грету однією з найвпливовіших підлітків 2018 року. Вона також виступала на Економічному форумі в Давосі з закликом до світової спільноти негайно відмовитися від використання викопного палива і реалізувати заходи з адаптації міст до змін клімату.