Розпочалися Парламентські слухання на тему: “Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п’ять років”. Світлана Романко, керуюча директорка міжнародної організації 350.org у регіоні Східна Європа, Кавказ та Центральна Азія мала виступити на слуханнях. Однак, їй не дали слово, аргументуючи це браком часу.

Ми вирішили поділитися з вами нашою позиціює щодо “Нового Зеленого Курсу як невідкладної стратегії реформування еколого-правової політики України у сфері зміни клімату”.

Еколого-правова політика у сфері зміни клімату потребує негайного комплексного реформування та наскрізного міжсекторального Нового Зеленого Курсу. На даний час у світі існує близько 1300 законів, які регулюють різні аспекти зміни клімату, проте питання протидії зміні клімату досі не вирішено ні на світовому рівні, ні на рівні окремих держав. Необхідно змінити підхід до традиційного формування змісту нормативно-правових актів, моніторингу, контролю та оцінки їх механізму реалізації. Не можна відділяти еколого-правову політику у сфері зміни клімату від енергетичної політики, економіки та прав людини, як це робилось в останні роки.

Першочергово потрібно:

  • Прийняти Закон України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, розробити і затвердити порядок здійснення акредитації верифікаторів.
  • Завершити реформування ринкових механізмів скорочення викидів парникових газів Системи торгівлі викидами для великих забруднювачів та вуглецевого податку на середньо європейському рівні. Розробити порядок використання накопичених бюджетних коштів на заходи зі скорочення викидів парникових газів.
  • Переглянути цілі Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, зокрема у частині досягнення індикативного показника, що до 2050 р. складе порівняно з 1990 р. 31–34% викидів парникових газів. Він не є амбітним і справедливим у контексті участі України у глобальному реагуванні на загрозу зміни клімату.
  • Продовжити та завершити перегляд національно визначеного внеску, затвердити його у 2020 році та розробити його вуглецевий бюджет – кількість СО2, яку Україна може викидати до 2030 року, щоб не не допустити зростання глобальної температури на 2 градуси до кінця століття.
  • Прийняти на національному та регіональному рівнях стратегії переходу енергетичного сектору на 100 % відновлюваних джерел енергії до 2050 р., що дозволить безпрецедентно скоротити викиди парникових газів та залучити нові перспективні інвестиції у економіку. Прийнята урядом Енергостратегія до 2035 року передбачає скорочення викидів на 20 % від рівня 2010 року та скорочення частки вугілля зі збільшенням частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до 25 %, що є недостатнім показником для вищезазначеної мети.
  • Прийняти рішення про розробку Кліматичного Кодексу України, що об’єднав би нормативно-правові акти, що регулюють скорочення викидів (у тому числі шляхом використання ВДЕ) та адаптацію до зміни клімату та створив ефективний механізм їх реалізації.